Житлові будинки, де будівельні роботи були припинені або просуваються дуже повільно (т.зв. довгобуди), в Україні хочуть перебудувати в соціальне житло. Для цього в країні доведеться переписати Житловий кодекс.

Про плани розповіла голова Комітету Верховної Ради з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

«З оновленням Житлового кодексу ми запізнилися років на 15-20, його ще тоді треба було змінювати… Наш Житловий кодекс не виконує свою функцію і жодним чином не вирішує запит людей на вирішення житлового питання», – пояснила Шуляк в інтерв’ю порталу «Мінфін».

Зокрема, за її словами, в Україні має з’явитися соціальна оренда житла з правом викупу, прописані особливості отримання службового житла, розширитися список кредитних інструментів. Оскільки житла в країні автоматично не стане більше, влада планує використовувати вже існуючі ресурси для розширення житлових можливостей.

Один із способів відносно швидко знайти майбутнє соціальне житло – зайнятися довгобудами.

«Це можуть бути різного роду довгобуди, які перебудуються під соціальне житло. Перед війною ми ініціювали відповідні запити на місця, щоби зібрати базу таких об’єктів«, – зазначила Шуляк.

Вона пояснила, що повномасштабне вторгнення РФ до України зруйнувало ці плани. Але нещодавно профільний комітет парламенту повернувся до роботи над цим питанням.

«Соціальний фонд має бути великим – на мільйони квадратних метрів. Вже є громади, які вирішують проблеми з житлом, не чекаючи на новий закон. Наприклад, на Кіровоградщині одна з громад перевела старий державний довгобуд у комунальну власність, привела його до ладу й передали квартири військовослужбовцям. Передали не в оренду, а у власність – це було рішення громади. Але новий закон має спростити всі процедури, щоб місцева влада не ходила сімома колами бюрократичного пекла», – навела приклад Шуляк.

Крім того, за її словами, без будівництва соцжитла з нуля теж не обійтись. Тут, на думку Шуляк, можуть допомогти програми допомоги від міжнародних партнерів.

Українцям готують новий вид оренди житла

Нова житлова політика, про яку розповідає Шуляк, передбачає ухвалення не одного, а цілої низки законопроєктів. Серед них, вірогідно, буде й документ, який дозволить запустити соціальну оренду будинків та квартир.

У розвинених країнах саме така оренда становить левову частку ринку. Сама нерухомість знаходиться у власності громад, а ті, хто потребує, отримують повноцінне житло за відносно невеликі гроші.

Наприклад, у Польщі, Угорщині, Німеччині та будь-якій країні ЄС незаможним пропонують оренду соціального житла. У Фінляндії половина від всього житла, що здається в оренду, — соціальне. У Данії – 20%. В Україні цей показник у рази менший – лише 1,5%.

«Поява в Україні такого соціального житла, по-перше, суттєво змінила б кон’юнктуру ринку оренди. Оскільки ціни на оренду такого житла будуть нижчими за ринкові, приватні гравці будуть змушені переглянути свої – подекуди взяті з довідника «стеля». По-друге, соціальна оренда відбуватиметься виключно «вбілу», а це, у свою чергу, означатиме безпеку для орендарів», – розповідала Шуляк.

Ціна оренди може бути прив’язана до різних показників – доходу претендента, середньої ринкової вартості оренди, а також може залежати від характеристик житла та витрат його утримання. Орган місцевого самоврядування, який надаватиме соціальне житло, проводитиме щорічний моніторинг доходів наймача та членів його сім’ї, що проживають разом з ним, за попередній рік.

За словами нардепки, загалом соціальне житло в Україні (і під оренду, і ні) складатиметься з трьох типів об’єктів:

• багатоповерхівки, які вже є у власності громад (часто вони потребують ремонту, відновлення);
• багатоповерхівки, які збудують за гроші міжнародних партнерів;
• багатоповерхівки, які в майбутньому будуть збудовані за рахунок оплаченої соціальної оренди.

Навіть до повномасштабної війни проблема доступності орендованого житла в Україні була актуальною. А тепер понад 4 млн людей вимушено залишили свої квартири і тепер не мають змоги купити нове житло. Почасти цю проблему могла вирішити саме соціальна оренда.

Адже в Україні – одні з найнедоступніших квартир. Наприклад, якщо у Німеччині, згідно з даними Numbeo, на середню зарплату можна орендувати 4,66 квартири (тобто на 10 середніх зарплат – 46 квартир), то в Україні – лише 1,64 квартири. Це найгірший показник у Європі