Про те, чи можуть відібрати житло в українців через борги за комунальні послуги у 2025 році, читайте далі.
Якщо рахунки не оплачуються, боржникам можуть запропонувати реструктуризацію боргу, тобто розподілити заборгованість на частини, які потрібно виплатити протягом певного періоду, який зазвичай не перевищує 5 років. Якщо цього не буде зроблено, постачальники послуг можуть звернутися з позовом про стягнення заборгованості. Суд може ухвалити одне з таких рішень:
- Накладення арешту на майно боржника.
- Блокування банківських рахунків для списання коштів на погашення боргу (можуть стягувати до 50% пенсії, якщо залишок не менший за прожитковий мінімум).
- Конфіскація нерухомості, якщо борг перевищує 160 тисяч гривень (20 мінімальних зарплат).
Як бачимо, конфіскація житла — це крайня міра, яка не застосовується якщо борг менший за 160 тисяч гривень або є інші кошти чи майно для погашення боргу. Окрім того, єдине житло зазвичай не вилучається, але можуть накласти арешт на банківські рахунки.
Чи можуть забрати квартиру через борги
Випадки конфіскації доволі рідкісні, але ризик збільшується, якщо борг майже дорівнює вартості нерухомості. Якщо у квартирі зареєстровані неповнолітні чи люди з інвалідністю, для вилучення житла потрібно отримати дозвіл органів опіки або рішення суду.
Під час воєнного стану українці все одно зобов’язані платити за комуналку. До кінця 2023 року пеня та штрафи не нараховувалися, але з 2024 року ці обмеження скасовано. Боржників можуть штрафувати, а також нараховувати пеню до 0,01% від боргу за день, але не більше 100% суми боргу.
Водночас борги, що виникли після 24 лютого 2022 року на територіях бойових дій чи окупації, не підлягають примусовому стягненню. Також заборонено припиняти постачання комунальних послуг в таких регіонах
