На відміну від минулої осені, коли мішки з піском укладалися безпосередньо під час повітряних атак, у цьому році більшість компаній почали готувати об’єкти заздалегідь.
Заходи захисту об’єктів:
- Захист периметру об’єкта, який включає огорожу, відеоспостереження та охорону.
- Інженерний захист критичних елементів об’єкту (трансформатори, розподільчі пункти тощо).
- Антидроновий захист (антидронові сітки та антидронові рушниці).
- Посилення пожежної безпеки.
- Забезпечення резервних джерел живлення.
Державні та приватні енергетичні компанії забезпечують заходи захисту здебільшого власним коштом. На відносно невеличкій кількості об’єктів інженерний захист робить Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України. Але список об’єктів, які Агентство виділило як пріоритетні, є закритим.
За суб’єктивними оцінками співрозмовника в Міненерго і одного з членів енергетичного комітету Ради, кращий ступінь підготовки до зими та рівень захисту в об’єктів атомної інфраструктури, на гідроелектростанціях та на ТЕС ДТЕК.
Трохи гірша ситуація на мережевих підстанціях «Укренерго», погана — на ТЕС «Центренерго».
Атомні станції «Енергоатому» є основним джерелом виробництва електроенергії в Україні. Вони виробляють 55-60% електроенергії в країні.
Компанії належить чотири атомні станції на 15 атомних блоків, в тому числі окупована Запорізька АЕС, яка оперує шістьма блоками.
Влітку компанія проводила активну ремонтну кампанію і взимку «Енергоатом» працюватиме 9 блоками АЕС з 15 наявних (шість блоків ЗАЕС окуповані РФ).
В ДП «НАЕК «Енергоатом» розповіли про організацію підготовки.
«В нас є два напрямки роботи. Перший – це інженерний захист наших об’єктів від повітряних ударів. Його ціль – захистити об’єкти від ураження. Другий напрямок – це підтримка Збройних Сил України, які забезпечують протиповітряне прикриття об’єктів атомної енергетики. Наші об’єкти захищає Національна гвардія України. Ми ці підрозділи повністю утримуємо: сплачуємо грошове забезпечення та фінансуємо усе, що потрібно для захисту, у тому числі озброєння», – розповідають у ДП «НАЕК «Енергоатом».
Стан підготовки об’єктів генерації на ГЕС та ГАЕС «Укргідроенерго» учасники ринку та чиновники оцінюють як задовільний. Водночас компанія наразі, через інтенсивну роботу влітку, не має можливостей для накопичення достатніх обсягів води до початку опалювального періоду.
До 20% електроенергії в Україні виробляють ДТЕК Ріната Ахметова.
Внаслідок масштабних обстрілів, в кінці ОЗП 2022-2023 у ДТЕК не було доступно 1,4 ГВт потужностей. До кінця 2023 року компанія планує відновити більше половини із тих обсягів, які були зруйновані. Крім того, компанія розконсервувала кілька блоків ТЕС.
Таким чином, компанія ДТЕК Енерго Ріната Ахметова на кінець 2023 року планує вийти на той обсяг генеруючих потужностей, з яким починала опалювальний сезон 2022 року.
«З «Укренерго непроста ситуація. По-перше, у них великий обсяг робіт з відновлення. По-друге вони пізно почали укладати тендери на захист підстанцій від дронів-камікадзе та уламків від ракет», — пояснює ситуацію один з чиновників з енергетичного сектору.
За даними Наших Грошей, «Укренерго» з 14 серпня по 4 вересня уклало низку угод на будівництво захисних споруд для трансформаторів на електропідстанціях в різних куточках України на загальну суму 2,77 млрд грн.
Співрозмовники припускають, що керівництво «Укренерго» запізнилося з тендерами на відновлення через довгі переговори по цінам з підрядниками, оскільки завищена вартість робіт може стати аргументом для Міністерства енергетики та деяких чиновників з Офісу президента для ініціювання зміни керівництва оператора енергосистеми.
Окрім того, чимало підстанцій «Укренерго», за даними джерел БізнесЦензора в Міненерго, на середину липня не були укомплектовані достатнім обсягом трансформаторів.
Основа з причин — обмежена пропозиція на ринку трансформаторів з потрібною конфігурацією.
Водночас державна «Центренерго», у якої протягом року кілька разів змінилося керівництво, ремонтна кампанія з відновлення пошкоджених енергоблоків провалена.
При цьому компанія не була вмотивована шукати джерела вугілля, адже для роботи використовувала газ за пільговими цінами. «Центренерго» і зараз частково продовжує працювати на газі.
Попри це в Міністерстві енергетики запевняють, що якщо не буде масштабних ракетних обстрілів, то споживачів не доведеться відключати на більшості території України. Тим не менш, на випадок значних пошкоджень енерго інфраструктури, міністерство підготувало графік відключень споживачів.
А дефіцитні обсяги електроенергії взимку Україна буде отримкувати імпортом з ЄС — наразі доступна потужність по імпорту електроенергії в Україну становить 1200мВт.
Чи достатньо пального на зиму?
Вугілля
Стабільне проходження опалювального сезону залежить не тільки від темпів відновлення енергообєктів, інтенсивності російських обстрілів та роботи сил протиповітряної оборони, але і від наявності достатньої кількості вугілля та газу на яких працюють ТЕС та ТЕЦ.
За планом на початок опалювального сезону на складах ТЕС має знаходитись 1,8 млн тонн вугілля. Проте, через зрив «Центренерго» кампанії з поповнення складів та серпневу спеку, вересні рівень запасів вугілля на складах зменшився і становив 1,35 млн тонн. Це на 500 тис тонн менше, ніж у вересні 2022 року, але на 585 тис тонн більше рівня запасів, які були у вересні 2021 року.
Проблема із виконанням плану із поповненням запасів вугілля знаходиться на стороні державної генеруючої компанії «Центренерго» та держшахт, які не можуть забезпечити такі обсяги.
Наразі для роботи на період ОЗП державній генерації «Центренерго» потрібно 500 тис тонн вугілля. Єдиний доступний логістичний маршрут — імпорт з ЄС.
У вересні тонна вугілля в Польщі (на кордоні з Україною) коштувала 170$. Тобто, для поповнення складів, держгенераціі «Центренерго» потрібно знайти $85 млн.
Навіть за умови, що у компанії буде цей обсяг грошей на закупівлю, вона встигне поставити такий обсяг лише за умови, що контракти на імпорт будуть заключенні негайно, пояснює не під запис учасник енергоринку.
Хоч «Центренерго» і анонсувало заключення контрактів на імпорт вугілля проте наразі немає інформації про домовленості. Це може бути повязано із постійною зміною керівництва компанії.
Натомість ДТЕК Енерго Ахметова законтрактувала у Польщі 210 тис. тонн вугілля. Не виключено, що компанія Ахметова пропонуватиме державі викупити ці обсяги для «Центренерго».
Газ
На 19 вересня запаси газу у сховищах становили 14,7 млрд кубометрів, з них 2 млрд кубометрів закачали іноземні компанії.
Для порівняння, на ту ж дату минулого року нерезиденти зберігали в Україні лише 0,31 млрд кубометрів газу. Іноземних трейдерів привабили цінами на зберігання.
За прогнозами на перше листопада в українських сховищах буде закачано 16 мільярдів кубометрів, з них 3 млрд куб. м — це газ компаній-нерезидентів на зберіганні.
Більшість газу нерезидентів в українських газових сховищах уже продано іноземним споживачам, або буде продано, адже ціна газу в ЄС взимку зросте на 30-40%. відповідно майже всі обсяги газу нерезидентів буде відкачено назад у ЄС та у Молдову грудні-лютому.
При цьому «Нафтогаз» у своїх релізах про підготовку до зими враховує газ нерезидентів в загальному балансі. Якщо компанії-нерезиденти почнуть відбирати закачані 2-3 млрд кубометрів газу з українських сховищ для іноземних покупців, то Україну чекає сувора зима.