Бетон з гарантією в 2000 років: в чому секрет і чому сучасний бетон живе тільки кілька десятиріч?

Антична цивілізація залишила по собі зовсім дивовижну спадщину, яка, як і раніше, вражає дослідників та обивателів. І в цьому плані будівельні технології винятком не є.

Одним із найбільш яскравих прикладів досягнення досконалості у виготовленні та застосуванні будівельних матеріалів є бетон.

Адже якщо давньоримські акведуки коштують більше двох тисяч років, то сучасні споруди з бетону часом розвалюються всього через кілька десятиліть.

Вивчення стародавнього римського бетону тривало багато десятиліть, адже розуміння загадки його міцності можуть допомогти розробити більш довговічні і екологічно чисті вже сучасні будівельні матеріали.

Але справжній прорив стався відносно недавно, в рамках дослідження, проведеного фахівцями Массачусетського технологічного інституту (МТІ) — його результати наочно продемонстрували, що історичний римський бетон виявився значно довговічнішим і екологічно чистішим, ніж його сучасні аналоги.

Адмір Масік, провідний автор дослідження, так пояснив причини свого ентузіазму щодо вивчення саме цього питання:

«Мене завжди турбувала думка про те, що присутність цих уламків вапна просто пов’язана з низьким контролем якості.

Якщо римляни доклали стільки зусиль для створення видатного будівельного матеріалу, дотримуючись усіх докладних рецептів, які вдосконалювалися протягом багатьох століть, чому вони не подбали про те, щоб перемішати цемент? У цій історії має бути щось більше».

За дослідження взялися докладно: участь брали матеріалознавці з МТІ, а також фахівці університету в Берклі, які проаналізували зразки давньоримського бетону, привезені з порту міста Остія на Тірренському морі та гавані Траяна на Адріатичному морі.

В результаті вивчення було виявлено, що римський бетон у своєму складі містить вулканічні попіл та вапно, тоді як у сучасній рецептурі бетону використовується цемент.

І з погляду екологічності саме римляни зробили правильний вибір, оскільки вапно, на відміну цементу, не стає значним джерелом викиду в атмосферу парникових газів.

Іншим відкриттям, який дослідники виявили, стали особливості самої технології виготовлення римського бетону: її секрет у тому, що його створювали таким чином, що в міру старіння він ставав лише міцнішим, а сучасний бетон лише через кілька десятиліть уже має тенденцію до руйнування та потребує регулярного ремонту.

Таким чином, на думку вчених, взяти на озброєння давньоримську технологію виготовлення бетону потрібно, щоб зробити виробництво сучасного більш довговічним та екологічним.

Крім того, нові матеріали, створені при використанні відродженої рецептури бетону, можна застосовувати для реставрації та консервації історичних споруд та пам’яток.