КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ: ЯКІ ДОКУМЕНТИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО

За їх допомогою можна підтвердити своє право на нерухомість.

Через війну, яку розпочала Росія, житло багатьох українців було зруйноване або суттєво пошкоджене. Щоб отримати грошову компенсацію, громадянам треба підтвердити право власності на нерухомість. Фахівці «Юридичного порадника для ВПО» розповіли, які документи підтверджують право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст.182 ЦК України право власності на нерухомі речі, а також обтяження цих прав (наприклад, іпотека), їх виникнення (наприклад, на новозбудоване житло), перехід (наприклад, купівля-продаж) і припинення (наприклад, знищення об’єкта нерухомого майна) підлягають державній реєстрації.

Тобто, недостатньо, для прикладу, збудувати будинок чи проживати у ньому кількома поколіннями — потрібно здійснити публічне визнання державою свого права власності. Таке публічне визнання якраз і здійснюється за допомогою державної реєстрації.

Але державна реєстрація завжди є похідною від факту виникнення (переходу) права власності, який може підтверджуватися наступними документами:

• свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді — видавалося особам, які приватизовували житло, яке отримували, наприклад, внаслідок роботи на певних підприємствах тощо;

• свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією — видавалося, зокрема, на новозбудоване житло;

• свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України — якщо житло перебувало у спільній власності подружжя, другому з подружжя видається зазначене свідоцтво на ½ частку в спільному майні подружжя;

• свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом чи консульською установою України — документ, який підтверджує право власності на майно, яке особа набула в спадщину;

• договори, на підставі, яких набувається право власності (купівлі-продажу, дарування, міни тощо) — документи, які посвідчуються нотаріусами або консульськими установами і засвідчують перехід права власності від одного власника до іншого;

• рішення суду, яке набрало законної сили — поширений документ, який засвідчує визнання (наприклад, особа втратила документи на майно і не має іншої можливості їх відновити) або встановлення (наприклад, на самовільне будівництво) права власності;

• інші документи (наприклад, свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), ухвала суду про про затвердження (визнання) мирової угоди тощо).

За словами юристів, цей перелік не є вичерпним і вказує лише на найпоширеніші документи про право власності на житло.

Що стосується документів, що підтверджують реєстрацію права власності, їх умовно можна поділити на два періоди — до і після 2013 року.

До 2013 року право власності реєструвало БТІ (Бюро технічної інвентаризації), про що видавало два витяги:

• витяг про реєстрацію права власності — документ, що підтверджував державну реєстрацію права власності. Документ мав безстроковий характер;

• витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно — документ, що підтверджував факт того, що на конкретний період власником такого майна є конкретна особа. Видавався на певний строк (як правило, на 2 місяці) і здебільшого вимагався нотаріусами при вчиненні нотаріальних дій стосовно майна.

Починаючи з 1 січня 2013 року в Україні почав функціонувати Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. З цього часу функції державної реєстрації розділилися між державними реєстраторами, нотаріусами, виконавчими органами місцевої влади.

Документом, який посвідчує реєстрацію права власності з 2013 року, є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто для того, щоб вважатися законним власником майна потрібно мати на руках два документи — документ, що підтверджує право власності та документ, що підтверджує державну реєстрацію такого права.

Щоб отримати компенсацію за знищене чи пошкоджене майно, інформація про такий об’єкт нерухомості повинна бути внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.