Ми дивні люди…

Ми ховаємося в укриття під час повітряних тривог. Завмираємо від звуку «Шахедів», здригаємося від вибухів, читаємо новини про FPV-дрони, «Молнії», «Гербери»… Ми знаємо, що таке жити під загрозою.

А потім виходимо у двір і сердимося.

Трава зависока.

Гілля ще не вивезли.

Листя не прибрали.

Асфальт потріскався.

Наче надворі мирний 2019-й.

А тепер згадайте: хто прибирає ваш двір? Такі ж люди, як ми. Вони теж чують сирени. Вони теж читають повідомлення про обстріли. Вони теж мають дітей, батьків, свої страхи. Але щоранку виходять на роботу. У спеку. Під відкритим небом. І під тією ж загрозою, від якої ми самі поспішаємо сховатися.

🧐👇Подивіться на ці фотографії. Тут немає нічого героїчного. Просто люди метуть, збирають сміття, носять важкі гілки, приводять до ладу наші двори. Роблять свою роботу чесно і щодня.

Сьогодні знайти працівника благоустрою — велика проблема. Хтось виїхав, хтось змінив професію, хтось пішов захищати країну. Тих, хто залишився, стає дедалі менше. А роботи — не меншає.

Тому, перш ніж написати черговий гнівний коментар про «неприбрану траву» чи «неідеальний двір», варто на мить згадати: ці люди працюють у тих самих умовах, у яких ми самі іноді боїмося навіть вийти з дому.

Поважаймо тих, хто попри все щодня робить наше місто чистішим. Бо дуже не хочеться одного дня прокинутися й зрозуміти, що робити цю роботу вже просто нікому.

Дякуємо кожному працівнику благоустрою за працю, витримку і людську відповідальність.🤝

І, знаєте, війна змінила майже все. Але вона не скасувала звичайної людської поваги до чужої праці.

Працюємо для вас, наші мужні і стійкі запоріжці! 💙💛

#УК_ВІРА

📸Космічний мк

📸Шевченківській мк

📸Військбуд

📸Достідна ст