Мільйони тон сміття від зруйнованої рашистами інфраструктури: що з ним робити?
Опубліковано:
02.02.2024
Водночас це сміття містить десятки фракцій, частину яких можна переробити і використати повторно в будівництві чи промисловості.
Частина відходів містить токсичні речовини, що забруднюють повітря, ґрунт і підземні води. За підрахунками Міндовкілля, орієнтовні екологічні збитки внаслідок засмічення земель перевищують 900 млрд грн.
До великої війни проблема переробки сміття не була для влади пріоритетною: 95% твердих побутових відходів громади закопували на полігонах. Зараз кратне збільшення обсягів сміття стає питанням національної безпеки.
Будівельне сміття під час війни
За майже два року великої війни росіяни пошкодили та зруйнували майже 60 тис об’єктів, підрахували в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів. Найбільше постраждала житлова забудова – 48 тис будівель.
Обласні військові державні адміністрації рахують обсяги відходів, які накопичуються внаслідок руйнування майна. На початку літа 2023 року кількість будівельного сміття сягнула 450 тис тонн, повідомили ЕП в Міндовкілля.
Найбільше сміття внаслідок російського терору накопичилося на Київщині, Житомирщині, Сумщині, Миколаївщині, Херсонщині, Чернігівщині та Харківщині. На Запоріжжі, Донеччині та Луганщині цей підрахунок ускладнений.
«Тільки на Київщині утворилося 185 тисяч тонн відходів. Серед компонентів – бетон, цегла, облицювальна плитка, кераміка, деревина, скло, пластмаси, ізоляційні матеріали, азбестовмісні будівельні матеріали», – повідомила ЕП заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів Вікторія Киреєва.
Що відбувається з будівельним сміттям
Є три способи поводження з будівельними відходами: захоронення, утилізація або повторне використання. В Україні переважають перші два способи. На Київщині облаштували 48 місць тимчасового зберігання будівельних відходів. Сукупна площа цих ділянок – 55 га, що дорівнює площі 77 футбольних полів.
Чому захоронення сміття – погана ідея?
Будівельні відходи містять багато шкідливих матеріалів, які розчиняються і потрапляють у ґрунтові води. Крім того, будівельне сміття, утворене внаслідок боїв, насичене токсичними частками пороху, електроніки та акумуляторів. Погіршують ситуацію стихійні звалища в лісах та на узбережжях водойм.
У короткостроковій перспективі уряд хоче зменшити безпосередні ризики для здоров’я людей та довкілля. У довгостроковій перспективі він має намір зосередитися на розвитку екологічно чистої, «зеленої» економіки.
Досі законодавство не містило вимог щодо повторного використання будівельних відходів. Громади обирали найпростіший шлях: захоронювали таке сміття на звалищах, призначених для твердих побутових відходів.
У 2022 році уряд затвердив «Порядок поводження з відходами, що утворилися у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд унаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків». Саме цей документ регулює питання поводження з відходами.
Порядок, зокрема, класифікує та обліковує відходи, встановлює вимоги до поводження з ними, до місць тимчасового їх зберігання та особливостей їх повторного використання. Документ відповідає нормам Євросоюзу.
Сортування будівельних відходів відбувається автоматично на окремі фракції
Одне з головних завдань урядового акта – зменшити негативний вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини.
У липні набирає чинності закон «Про управління відходами», покликаний сприяти підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновлення. Закон є одним із кроків до виконання угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Як громади переробляють сміття
У квітні міські голови Ірпеня та Бучі підписали меморандуми з Асоціацією переробки відходів України та Литовською асоціацією знесення. Обидві організації об’єднують компанії, які збирають брухт, утилізують та сортують будівельні відходи і переробляють їх для повторного використання.
Угоди покликані розв’язати проблеми з переробкою будівельних відходів, які виникли після окупації міст російськими військами у 2022 році.
В Ірпені планують створити мобільний майданчик з переробки будівельного сміття, який допоможе прибрати стихійне звалище на вулиці Соборній.
У Гостомелі французька компанія Neo-Eco реалізує пілотний проєкт з будівництва житла на місці зруйнованих будинків за принципом економіки замкнутого циклу. Підрядники демонтували пошкоджені будівлі, дослідили проби матеріалів, відсортували сміття за фракціями і переробили його.
Загалом на об’єкті переробили 90% сміття, решту – утилізували. Повторне використання відходів має зекономити 20-25% коштів на будівництві.
На Чернігівщині комунальні підприємства діють експромтом: використовують будівельні відходи для укріплення схилів сміттєзвалища, мощення ґрунтових доріг та підсипки тимчасових об’єктів інфраструктури замість гравію.
Від тактики до стратегії
Як влада планує розв’язувати сміттєву проблему? За словами заступниці міністра, значна частина сміття може бути використана для подальшої відбудови країни. Наразі в пріоритеті – організація роботи в регіонах.
«Місцева влада повинна залучати міжнародну технічну та гуманітарну допомогу, необхідну для утилізації відходів від руйнувань, та активізувати роботу із збільшення обсягів їхньої переробки», – каже Киреєва.
Громади вже очищують території від будівельних відходів там, де це можливо, однак наразі країна не має достатніх фінансових і технічних ресурсів, аби повністю вирішити цю проблему, кажуть у Міндовкілля. Там сподіваються на допомогу партнерів, сприяння міжнародних донорів та проєктів.
У міністерстві додають, що для переробки будівельного сміття необхідно купувати спеціальне обладнання. Міндовкілля веде переговори з міжнародними партнерами щодо надання або придбання для України пересувних дробарок будівельних відходів, обладнання для їх розбирання та сортування.
Відходи, які не піддаються переробці, будуть передавати спеціалізованим підприємствам для видалення або утилізації. На ці видатки місцеві бюджети отримують кошти із спеціального фонду, сформованого з екологічного податку.
🔸️Матеріал газети «Економічна правда»
