Приямки: чи потрібні вони житловим будівлям?

Корищенко, 32. Вичистили і прибрали приямки.

 Взагалі, є сенс підняти тему цих архітектурних надбань минулого.

 Будівельні норми стверджують, що приямки робляться для забезпечення світло-аераційних умов цокольних та підвальних приміщень будівель. Це виглядає доцільним на холмистому ландшафті, де частина споруди занурена цокольними приміщенями  нижче рівня землі. На рівній поверхні таке рішення викликає подив архітекторів.

Приямки небезпечні!

Не так давно в Миколаєві сталася   трагедія: морський піхотинець загинув від того, що провалився до одного з таких приямків в самому центрі міста. Непокриті  приямки несуть пряму загрозу здоров’ю та життю городян.

Частина приямків у запорізьких будинках накрита решітками. У більшості — вони не передбачені.
Взагалі-то, решітки — річ дороговартісна і не рятують від бажання деяких місцян напхати туди сміття.

Тому зараз все частіше архітектори кажуть про необхідність взагалі закопувати ці ями.

Щоб зберегти доступ світла до підвалів, фахівці пропонують декілька компромісних рішень.

🔹️Наприклад, решітка в рівень з мощенням тротуару. Ми отримуємо освітлений підвал, не порушуємо цілісності фасаду, не захаращуємо тротуар, не ставимо під загрозу життя пішоходів. З недоліків можна відзначити можливість потрапляння опадів та сміття до приямка.

💠Неймовірно витончене та функціональне рішення — решітки зі світловими призмами, винайдені у 1896 році у США компанією Luxfer Prism, а потім розповсюджені до Європи. На жаль, після революції доступ до цієї технології було втрачено та більшість решіток або прибрали, або закатали в асфальт, у той час, як на Заході вони й досі використовуються.

Приямки — це нераціональне явище, від якого слід планомірно позбавлятися. По-перше, не має з’являтися нових приямків. По-друге, місту потрібна стратегія просторового розвитку, завдяки якій за потенційних реконструкцій публічних просторів існуючі приямки поступово закопувалися б.

#УК_ВІРА