Сезон шовковиці відкрито. КаРаУл!!

🫐🧹 Офіційно оголошуємо: у дворах почався сезон шовковичного апокаліпсису!

Щороку хтось дбайливо розповідає, яка це чудова ягода, скільки в ній вітамінів і як її люблять діти. Але ніхто не згадує про головних учасників цієї драми — двірників і голубів.

Перші щоранку виходять на нерівний бій із асфальтом, який за ніч набув кольору червоного вина після корпоративу.

Другі жеруть шовковицю в промислових масштабах і потім перетворюються на літаючі біологічні маркери. Голуб — це дивовижний біореактор, який здатний перетворити 200 грамів шовковиці на 3 кілограми проблем.

🤷‍♂️Звісно ж, якби голуби вміли читати, вони б страшенно образилися. Але потім згадали б, що їм треба терміново насрати на щойно помиту лавочку, і забули б про образу.

👷👷‍♀️Здається, природа спеціально придумала шовковицю як випробування для комунальних служб. Ягоди падають безперервно, люди розмазують їх підошвами, машини — колесами, а потім усе це спікається на сонці в субстанцію, міцність якої викликає повагу навіть у будівельників.

🧐А естетів турбує питання: сліди від шовковиці зникають самі чи вони залишаються на асфальті назавжди, як нагадування про те, що природа завжди перемагає? Бо іноді дивлячись на деякі плями здається, що вони тут ще з минулого століття. Можливо, археологи майбутнього за ними визначатимуть межі стародавніх шовковичних цивілізацій.

☝️До речі, якщо серйозно, то шовковиця зазвичай не псує асфальт назавжди. Її сік містить природні пігменти, які сильно фарбують поверхню, але сонце, дощі, пил і стирання поступово їх прибирають.
На старому пористому асфальті темні сліди можуть триматися місяцями, але через рік-два зазвичай майже зникають.
Тобто це радше сезонне лихо, а не довічний вирок для покриття. 🍇🐦‍⬛🧹

Бережіть себе, свою білу одежу, білі кроси, а ми працюємо для вас, наші завзяті запоріжці! 💙💛
#УК_ВІРА