Українці зобов’язані платити податки за свої квартири: хто та скільки має віддати

Про це повідомляє Державна податкова служба (ДПС). У січні-лютому 2026 року власники житла та іншої нерухомості вже перерахували до місцевих бюджетів 2,3 млрд гривень, це на 14% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Податок на нерухоме майно є одним із ключових джерел наповнення місцевих бюджетів. Саме ці кошти спрямовуються на:

• розвиток громад;
• ремонт та утримання інфраструктури;
• фінансування соціальних програм.

Фактично кожен платіж напряму впливає на якість життя в містах і громадах. Найбільші надходження традиційно забезпечують економічно активні регіони:

• Київ – 489,8 млн грн;
• Київська область – 238,2 млн грн;
• Львівська область – 232,7 млн грн;
• Дніпропетровська область – 217,3 млн грн.

Регіони формують значну частину доходів від податку завдяки високій концентрації нерухомості та бізнесу. Платниками податку є:

• фізичні особи;
• юридичні особи;
• нерезиденти.

Головна умова – наявність у власності житлової або нежитлової нерухомості. Якщо об’єкт має кількох власників, податок розподіляється залежно від форми власності:

• при частковій власності – кожен платить за свою частку;
• при спільній сумісній – один із власників за домовленістю або рішенням суду;
• якщо майно поділене – кожен платить окремо за свою частину.

Важливо, що податок нараховується не на всю площу житла. Особи сплачують суму, яка нараховується на ту площу, що перевищує встановлені норми:

• квартири – понад 60 кв. м;
• будинки – понад 120 кв. м;
• комбінована власність (квартира + будинок) – понад 180 кв. м.

Тобто власники невеликого житла зазвичай не сплачують цей податок. Інформацію про суму податку надсилає ДПСУ у вигляді податкового повідомлення. Також її можна перевірити:

• в електронному кабінеті платника податків;
• через мобільний застосунок «Моя податкова».

Зазначається, що це дозволяє швидко отримати дані та уникнути прострочення платежів. Збільшення надходжень на 14% пояснюється одразу кількома факторами:

• активніша сплата податків;
• зростання кількості об’єктів нерухомості;
• підвищення вартості житла.